Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина

Міжнародна непатентована назва:

АТ код: R03AK03

Форма випуску: Аерозоль дозований по 10 мл (200 доз) у металевому балончику з дозуючим клапаном у коробці

Діючі речовини: 1 доза містить іпратропію броміду 21 мкг еквівалентно іпратропію броміду безводного 20 мкг; фенотеролу гідроброміду 50 мкг

Допоміжні речовини: пропелент: 1,1,1,2-тетрафторетан (HFA 134а), кислота лимонна безводна, вода очищена, етанол безводний

Фармакотерапевтична група: Бета-адреностимулятори

Показання: Профілактика та симптоматичне лікування хронічних обструктивних порушень прохідності дихальних шляхів із оборотним обмеженням дихання, при бронхіальній астмі та при хронічних обструктивних захворюваннях легенів (ХОЗЛ). Пацієнтам з нападами астми та з чутливим до стероїдів хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) необхідно призначати супутню протизапальну терапію.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3 роки.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/5322/01/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

БЕРОДУАЛ ® Н

(BERODUAL® N)

Склад:

діючі речовини: іпратропію бромід, фенотеролу гідробромід.

1 доза містить іпратропію броміду 21 мкг еквівалентно іпратропію броміду безводного      20 мкг; фенотеролу гідроброміду 50 мкг;

допоміжні речовини: пропелент: 1,1,1,2-тетрафторетан (HFA 134а), кислота лимонна безводна, вода очищена, етанол безводний.

 

Лікарська форма. Аерозоль дозований.

 

Фармакотерапевтична група. Протиастматичні засоби. Адренергічні засоби у комбінації з іншими протиастматичними препаратами. Код АТС R03A K03.

 

Клінічні характеристики.

Показання. Профілактика та симптоматичне лікування хронічних обструктивних порушень прохідності дихальних шляхів із оборотним обмеженням дихання, при бронхіальній астмі та при хронічних обструктивних захворюваннях легенів (ХОЗЛ). Пацієнтам з нападами астми та з чутливим до стероїдів хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) необхідно призначати супутню протизапальну терапію.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до фенотеролу гідроброміду або до атропіноподібних речовин чи будь-яких допоміжних речовин цього препарату.

Гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатієя та тахіаритмія.

 

Спосіб застосування та дози. Дозу слід підбирати індивідуально. Для дорослих та дітей віком від 6 років рекомендують нижчезазначені режими дозування.

 

Гострий напад бронхіальної астми

У багатьох випадках для купірування симптомів достатньо 2 інгаляцій. У тяжчих випадках, якщо за 5 хвилин дихання значно не покращується, можна зробити ще дві додаткові інгаляції.

Якщо немає ефекту після проведення 4 інгаляцій, може виникнути необхідність у проведенні додаткових заходів.  У таких випадках пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря.

 

Переривчасте та довготривале лікування

(При астмі дозований аерозоль БЕРОДУАЛ Н слід застосовувати лише за необхідності.)

1–2 інгаляції для кожного введення, максимум 8 інгаляцій на день (в середньому 1–2 інгаляції 3 рази на день).

Дітям дозований аерозоль Беродуал Н слід застосовувати тільки за рекомендацією лікаря й під наглядом дорослих.

Пацієнтів слід проінструктувати про правильне застосування дозованого аерозолю для забезпечення успішного лікування (див. Інструкції з застосування).

 

Інструкції з застосування

Перед першим застосуванням дозованого аерозолю слід:

зняти захисний ковпачок та двічі натиснути на клапан.

Перед кожним застосуванням дозованого аерозолю слід:

 

1.                  Зняти захисний ковпачок (якщо дозований балончик не використовували більше трьох днів, перед застосуванням слід один раз натиснути на клапан до появи аерозолю).

2.                  Повільно видихнути.

3.                  Тримаючи інгалятор, як показано на рис.1, охопити губами наконечник. Стрілка та основа контейнера мають бути повернуті догори.

                        

                        Рис.1                                                  Рис. 2

4.                  Вдихнути якомога глибше, одночасно натиснути на дно балончика до вивільнення однієї мірної дози. На декілька секунд затримати дихання, потім вийняти наконечник з рота та повільно видихнути.

5.                  Після використання надіти захисний ковпачок.

Контейнер непрозорий. Тому не можна побачити, коли він спорожніє. Аерозольний балончик повинен забезпечити 200 доз. Коли всі ці дози будуть використані, може здатися, що в балончику ще залишилось небагато рідини. Однак цей балончик необхідно замінити, коли ж ні, то Ви не зможете отримати точну кількість препарату.

Наявність ліків у аерозольному балончику можна перевірити, струснувши балончик. Альтернативний спосіб: від’єднайте від балончика пластмасовий мундштук і помістіть балончик у ємність з водою. Вміст аерозольного балончика можна оцінити, за його положенням у воді (див. рис. 2).

Чистіть інгалятор щонайменше 1 раз на тиждень. Важливо зберігати мундштук інгалятора чистим, щоб гарантувати, що препарат не загустів і ніщо не перешкоджає витоку аерозолю. Щоб почистити інгалятор спочатку зніміть пилозахисний ковпачок та від’єднайте від інгалятора контейнер. Промивайте інгалятор водою до повного змиття загустілого препарату та/або бруду (рис. 3).

 

                                        

(рис. 3)                                                          (рис. 4)

Після очищення струсіть інгалятор та залиште його висохнути на повітрі (не сушити за допомогою будь-якої нагрівальної системи) (рис. 4). Коли мундштук висохне, приєднайте контейнер та пилозахисний ковпачок.

 

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: пластиковий наконечник призначений спеціально для дозованого аерозолю Беродуал Н та служить для точного дозування препарату. Наконечник не слід використовувати ні з якими іншими дозованими аерозолями. Вміст балончика знаходиться під тиском. Балончик не розкривати та не піддавати впливу температури вище 50 0С.

 

Побічні реакції. Більшість нижчезазначених небажаних ефектів можна пояснити антихолінергічними та бета-адренергічними властивостями БЕРОДУАЛ Н. Як і при іншій інгаляційній терапії, БЕРОДУАЛ Н може спричинити симптоми місцевого подразнення. Побічні реакції на препарат виявлені на основі даних, отриманих під час клінічних досліджень та фармнагляду у період застосування препарату після його реєстрації.

 

Найпоширенішими побічними ефектами, виявленими під час клінічних досліджень, були кашель, відчуття сухості у роті, головний біль, тремор, фарингіт, нудота, запаморочення, дисфонія, тахікардія, прискорене серцебиття, блювання, підвищення систолічного артеріального тиску та нервозність.

 

Частота випадків відповідно до Конвенції MedDRA:

дуже часті                  ≥ 1/10;

часті                           ≥ 1/100, < 1/10;

нечасті                       ≥ 1/1000, < 1/100;

поодинокі                  ≥ 1/10000, < 1/1,000;

рідкісні                      <1/10000

невідомо                    неможна визначити за наявними даними

 

З боку імунної системи

Поодинокі:    гіперчутливість*, анафілактичні реакції*, ангіоневротичний набряк*.

Порушення метаболізму та харчування

Поодинокі:    гіпокаліємія*.

Психічні порушення

Нечасті:          нервозність.

Поодинокі:    збудження, психічні порушення.

З боку нервової системи

Нечасті:          головний біль, запаморочення, тремор.

Невідомо:      гіперактивність.

З боку органів зору

Поодинокі:         глаукома*, підвищення внутрішньоочного тиску*, порушення акомодації*, мідріаз*, нечіткість зору*, біль в очах*, набряк рогівки*, гіперемія кон’юнктиви*, відчуття появи ореолу перед очима*.

З боку серцевої системи

Нечасті:             тахікардія, підвищення частоти серцевих скорочень, прискорене серцебиття.

Поодинокі:        Аритмії, фібриляція передсердь, суправентрикулярна тахікардія*, ішемія міокарда.*

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Часті:                 кашель.

Нечасті:             фарингіт, дисфонія.

Поодинокі:        подразнення горла, бронхоспазм, набряк глотки, ларингоспазм*, парадоксальний бронхоспазм*, сухість у горлі*.

З боку шлунково-кишкового тракту

Нечасті:              сухість у роті, нудота, блювання.

Поодинокі:         стоматит, глосит, порушення моторики шлунково-кишкового тракту, діарея, запор*, набряк рота*.

З боку шкіри та підшкірної тканини

Нечасті:             шкірні реакції.

Поодинокі:        висипання, кропив’янка, свербіж, гіпергідроз*.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини

Поодинокі:        міалгія, м’язові спазми, слабкість м’язів.

З боку нирок та сечовидільної системи

Поодинокі:       затримання сечі.

Дослідження:

Нечасті:             підвищення систолічного артеріального тиску.

Поодинокі:        зниження діастолічного артеріального тиску.

 

* Побічні явища, що не спостерігалися під час жодного клінічного дослідження БЕРОДУАЛу Н. Частота вказана за верхньою межею 95% довірчого інтервалу, розрахованого від загальної кількості пацієнтів, які отримали лікування, відповідно до інструкції ЄС щодо складання Короткої характеристики лікарського засобу (3/4968 = 0,00060, що означає «поодинокі» явища).

 

Передозування.

Симптоми

Симптоми передозування пов’язані переважно з дією фенотеролу.

Можлива поява симптомів, що пов’язані з надмірною стимуляцією бета-адренорецепторів. Найімовірніша поява тахікардії, прискореного серцебиття, тремору, артеріальної гіпертензії, гіпотензії, збільшення пульсового тиску, стенокардійного болю, аритмії та припливів.

Симптоми передозування іпратропію броміду (відчуття сухості у роті, порушення візуальної акомодації) є слабкими через дуже низьку системну доступність іпратропію, що вдихається.

 

Терапія

Введення седативних засобів, транквілізаторів, у тяжких випадках – інтенсивна терапія.

Як специфічні антидоти можна застосовувати блокатори бета-адренорецепторів, бажано бета1-селективні; однак необхідно брати до уваги можливе підвищення бронхіальної обструкції під впливом бета-блокаторів та ретельно підбирати дозу для пацієнтів, що хворіють на бронхіальну астму або ХОЗЛ через ризик розвитку гострого бронхоспазму, який може бути летальним.

 

Застосування в період вагітності або годування  груддю. У ході доклінічних досліджень та клінічного застосування Беродуалу Н до цього часу не було виявлено негативного впливу фенотеролу та іпратропію на вагітність. Проте необхідно дотримуватися застережних заходів, які пов’язані із застосуванням лікарських препаратів у період вагітності, особливо протягом першого триместру.

Слід пам’ятати про інгібуючий вплив фенотеролу на скорочувальну функцію активності матки.

Доклінічні дослідження показали, що фенотерол проникає у грудне молоко. Немає даних про проникнення іпратропію у грудне молоко. Хоча жиронерозчинні четвертинні основи проникають у грудне молоко, малоймовірно, особливо при використанні аерозольної форми препарату, що іпратропій буде впливати на немовля значною мірою. Однак, враховуючи, що велика кількість лікарських препаратів проникає у грудне молоко, слід з обережністю призначати Беродуал Н у період годування груддю.

 

 

Діти.

Застосовують дітям віком від 6 років за призначенням лікаря та під наглядом дорослих.

 

Особливості застосування.

При першому застосуванні нової форми дозованого аерозолю Беродуал Н пацієнти можуть відзначати, що за смаком новий препарат трохи відрізняється від попередньої лікарської форми препарату, яка містить фреон. При переході від однієї форми препарату до іншої пацієнтів слід попереджати про можливу зміну смакових характеристик препарату. Слід також повідомити про те, що ці препарати взаємозамінні і смакові характеристики не мають відношення до безпеки та ефективності нової форми препарату.

 

У разі гострого диспное (утруднення дихання), що швидко прогресує, слід негайно звернутися до лікаря.

 

Тривале застосування

·         Пацієнтам, хворим на бронхіальну астму, БЕРОДУАЛ Н слід застосовувати лише у разі потреби. Пацієнтам з легкими формами ХОЗЛ лікування «на вимогу» (симптоматичне лікування) може бути більш доцільним, аніж регулярне застосування.

      Слід пам’ятати про необхідність застосування або посилення протизапальної терапії для контролю за запальним процесом дихальних шляхів та для запобігання погіршенню контролю за захворюванням у пацієнтів, хворих на бронхіальну астму або зі стероїдозалежними формами ХОЗЛ,

 

Регулярне застосування збільшених доз препарату, що містить бета2-агоністи, наприклад Беродуал Н, для купірування симптомів бронхіальної обструкції може стричинити погіршення контролю за перебігом захворювання. У випадку посилення бронхіальної обструкції просте збільшення протягом тривалого часу дози бета2-агоністів, у тому числі Беродуалу Н, понад рекомендовану, не тільки не виправдане, а й небезпечне. Для запобігання погіршенню перебігу захворювання, що загрожує життю, слід розглянути питання про перегляд плану лікування пацієнта та адекватну протизапальну терапію інгаляційними кортикостероїдами.

 

Інші симпатоміметичні бронходилататори слід призначати одночасно із Беродуалом Н  тільки під медичним наглядом.

 

Стани, при яких Беродуал Н можна призначати тільки після зваженої оцінки співвідношення очікуванної користі та можливого ризику, особливо при застосуванні доз, що вищі, ніж рекомендовані: недостатньо контрольований перебіг цукрового діабету, недавній інфаркт міокарда, тяжкі органічні захворювання серця або судин, тиреотоксикоз, феохромоцитома.

 

При застосуванні симпатоміметичних лікарських препаратів, включаючи БЕРОДУАЛ Н, можуть спостерігатися серцево-судинні ефекти.  Існують свідчення, отримані з пост-маркетингових даних та з опублікованої літератури, про поодинокі випадки ішемії міокарда, пов’язані з бета-агоністами.  Пацієнтів з основним захворюванням – тяжкою серцевою хворобою (наприклад, ішемічна хвороба серця, аритмія або тяжка серцева недостатність), які отримують БЕРОДУАЛ Н, необхідно попередити, щоб вони звернулися за медичною допомогою при відчутті болю в грудній клітці або при інших симптомах погіршення роботи серця.  Необхідно приділяти увагу оцінці таких симптомів, як диспное та біль у грудній клітці, оскільки вони можуть бути дихального або серцевого походження. 

 

При застосуванні бета2-агоністів можливий розвиток значної гіпокаліємії.

 

Беродуал Н слід з обережністю застосовувати пацієнтам із доброякісною гіперплазією передміхурової залози, інтравезикальною обструкцією, а також пацієнтам, які схильні до розвитку вузькокутової глаукоми.

 

Є повідомлення про окремі випадки ускладнень з боку органів зору (таких як мідріаз, збільшення внутрішньоочного тиску, вузькокутова глаукома, біль в очах), що виникали у результаті потрапляння в око аерозолю іпратропію броміду або його комбінації з бета2-агоністами. Пацієнтів слід докладно інструктувати щодо правил застосування дозованого аерозольного інгалятора Беродуал Н.  Необхідно бути обережними, щоб уникнути потрапляння препарату в очі.

Ознаками гострого нападу вузькокутової глаукоми може бути біль в очах, дискомфорт, нечіткий зір, відчуття появи ореолу або кольорових плям перед очима у поєднанні з почервонінням ока у вигляді кон’юнктивальної або корнеальної гіперемії. При появі вищезазначених симптомів у будь-якому поєднанні слід почати лікування очними краплями, які сприяють звуженню зіниці, та негайно звернутися за спеціалізованою медичною допомогою.

 

Хворі на муковісцидоз можуть бути більш схильними до розвитку порушень моторики шлунково-кишкового тракту при застосуванні препарату.

 

У рідкісних випадках після прийому Беродуалу Н можуть відразу розвинутися такі реакції гіперчутливості, як кропив’янка,  ангіоневротичний набряк, висипання, бронхоспазм,  ротоглотковий набряк і анафілактичні реакції.

 

Застосування БЕРОДУАЛу Н може призвести до позитивних результатів аналізів на фенотерол при неклінічному зловживанні певними речовинами, наприклад, у контексті збільшення атлетичних якостей (допінг).

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Досліджень дії препарату на здатність керувати автомобілем та працювати з технічними засобами не проводили. Однак пацієнтів слід попереджати про можливість виникнення таких небажаних ефектів, як запаморочення, тремор, порушення акомодації, мідріаз та нечіткість зору під час лікування БЕРОДУАЛом Н. Отже, слід проявляти обережність при керуванні автотранспортом чи роботі з технікою. При появі вищезазначених ефектів пацієнтам слід уникати потенційно небезпечних занять, наприклад керування автотранспортом чи роботи з технічними засобами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії. Бета-адренергічні та антихолінергічні засоби, ксантинові похідні (наприклад, теофілін) можуть посилювати бронхорозширювальну дію Беродуалу Н. Одночасне призначення інших бета-адреноміметиків, антихолінергічних засобів або ксантинових похідних (наприклад, теофілін), що потрапляють у системний кровотік, може призводити до посилення побічних ефектів.

Можливе значне послаблення бронхорозширювальної дії Беродуалу Н при одночасному призначенні бета-блокаторів.

Гіпокаліємія, що пов’язана із застосуванням бета-міметиків, може бути посилена одночасним призначенням ксантинових похідних, кортикостероїдів та діуретиків. Цьому факту слід приділяти особливу увагу при лікуванні пацієнтів з тяжкими порушеннями прохідності дихальних шляхів. Гіпокаліємія може призводити до підвищення ризику виникнення аритмій у пацієнтів, що одержують дигоксин. Крім того, гіпоксія може посилювати негативний вплив гіпокаліємії на серцевий ритм. У подібних випадках рекомендовано проводити моніторне визначення рівня калію у крові.

 

Слід з обережністю призначати бета-адренергічні засоби пацієнтам, що приймають інгібітори моноамінооксидази та трициклічні антидепресанти, оскільки ці препарати можуть посилювати дію бета-адренергічних засобів.

 

Інгаляції галогенізованих вуглеводних анестетиків, наприклад галотану, трихлороетилену або енфлурану, можуть посилювати вплив бета-адренергічних засобів на серцево-судинну систему.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Дослідження із періодом лікування до трьох місяців за участю дорослих хворих на астму або на ХОЗЛ, а також за участю дітей з астмою, під час яких порівнювали композицію з тетрафторетаном (HFA) і склад з фреоном (CFC), продемонстрували, що ці дві формули є терапевтично еквівалентними.

Беродуал Н містить два активні бронхолітичні інгредієнти: іпратропію бромід, що має антихолінергічний ефект, та фенотеролу гідробромід, який є бета-адреноміметиком.

Іпратропію бромід є четвертинною амонієвою сполукою з антихолінергічними (парасимпатолітичними) властивостями. Він інгібує вагусні рефлекси за рахунок антагоністичної взаємодії з ацетилхоліном, медіатором, який забезпечує передачу імпульсу блукаючого нерва. Антихолінергічні засоби запобігають підвищенню внутрішньоклітинної концентрації Ca++, що виникає внаслідок взаємодії ацетилхоліну з мускариновими рецепторами гладкої мускулатури. Вивільненню Ca++ сприяє друга система медіаторів, яка складається з IP3 (трифосфат інозитолу) та DAG (діацилгліцеролу).

 

Розширення бронхів після інгаляційного введення іпратропію броміду зумовлено переважно місцевою, специфічною дією препарату, що не є системною.

 

Не виявлено негативного впливу іпратропію броміду на секрецію слизу у дихальних шляхах, мукоциліарний кліренс та газообмін у ході доклінічних та клінічних досліджень.

 

Фенотеролу гідробромід являє собою прямий симпатоміметик, який у терапевтичному діапазоні селективно стимулює бета2-адренорецептори. При застосуванні вищих доз відбувається стимуляція бета1-адренорецепторів (наприклад, для зниження пологової діяльності). Зв’язування бета2-адренорецепторів призводить, за допомогою активуючого Gs-протеїну, до активації аденілатциклази. При підвищенні рівня циклічної АМФ відбувається активація протеїнкінази А та фосфорилювання відповідних білків у гладком’язових клітинах. У свою чергу, це призводить до фосфорилювання кінази легкого ланцюга міозину, блокування гідролізу фосфоінозитиду та відкриття великих кальцієзалежних калієвих каналів.

 

Фенотеролу гідробромід спричиняє релаксацію бронхіальних і судинних гладких м’язів та захищає від стимуляторів бронхоконстрикції, таких як гістамін, метахолін, холодне повітря й алергенів (реакції негайного типу). Після одноразового прийому фенотерол блокує вивільнення бронхоконстрикторних та прозапальних медіаторів із стовбурових клітин. Надалі, після прийому фенотеролу в дозі 0,6 мкг відзначено покращення мукоциліарного кліренсу.

 

При вищій концентрації фенотеролу у плазмі, яка частіше досягається при пероральному застосуванні або навіть при внутрішньовенному введенні, відзначено зниження скоротності матки. Також при застосуванні високих доз можлива метаболітична дія препарату: ліполіз, глікогеноліз, гіперглікемія та гіпокаліємія, остання спричиняється підвищенням К+ захоплення, особливо у скелетному м’язі. Бета-адренергічні впливи фенотеролу на серце, в тому числі підвищення серцевого ритму та частоти серцевих скорочень, пов’язані з судинними ефектами фенотеролу, стимуляцією бета2-адренорецепторів серця, а при супратерапевтичних дозах – стимуляцією бета1-адренорецепторів. Як і з іншими бета-адренергічними агентами, спостерігається подовження QTc. Для фенотеролу у формі дозованого аерозолю ці показники є дискретними та спостерігаються при дозах, що вищі за рекомендовані. Однак системний вплив фенотеролу після застосування за допомогою небулайзеру (розчин для інгаляцій) може бути вищим, аніж при  застосуванні рекомендованих доз дозованого аерозолю. Клінічна значущість не встановлена. Небажаним ефектом, що найчастіше спостерігається для бета-міметиків, є тремор. На відміну від впливу на бронхіальні гладкі м’язи, системні ефекти бета-міметиків є приводом до розвитку толерантності.

 

При одночасному застосуванні двох активних бронходилататорів розширення бронхів відбувається шляхом реалізації двох різних фармакологічних механізмів. Таким чином, дві активні речовини чинять комбіновану спазмолітичну дію на бронхіальні м’язи, що дає змогу широко застосовувати їх при захворюваннях бронхолегеневого апарату, пов’язаних з порушенням прохідності дихальних шляхів. Для ефективної комбінованої дії потрібна дуже невелика кількість бета-міметику, яка має забезпечити можливість індивідуального підбору дози та зменшення кількості побічних ефектів.

 

У хворих на астму або на ХОЗЛ спостерігалася більша ефективність комбінованого препарату порівняно з ефективністю окремих компонентів: іпратропію або фенотеролу. Два дослідження (одне – за участю пацієнтів з астмою, а друге – за участю пацієнтів з ХОЗЛ) продемонстрували, що Беродуал Н так само ефективний, як і подвійна доза фенотеролу, призначеного без іпратропію, проте він має кращу переносимість під час дослідження відповіді організму на кумулятивну дозу.

 

При гострому бронхоспазмі дія Беродуал Н починається відразу після введення, тому препарат може бути застосований для лікування гострих нападів бронхіальної астми.

 

Фармакокінетика.

Терапевтичний ефект комбінації іпратропію броміду та фенотеролу гідроброміду проявляється шляхом місцевого впливу на дихальні шляхи. Тому фармакокінетика бронходилатації не пов’язана з фармакокінетикою активних інгредієнтів препарату.

Після інгаляції приблизно 10 – 39 % дози препарату в цілому осідає в легенях залежно від форми випуску, методики інгаляції та пристрою, а решта залишається на наконечнику інгалятора, у роті та верхній частині дихальних шляхів (ротоглотці). Аналогічна кількість дози залишається у дихальних шляхах після інгаляції дозованого аерозолю як з пропелентом HFA 134a, так і в складі з фреоном (CFC). Частина дози, що осідає у легенях, швидко потрапляє у кровообіг (за хвилини). Активна речовина, яка осідає у ротоглотці, повільно проковтується та потрапляє у шлунково-кишковий тракт. Отже, системний вплив досягається і за рахунок пероральної біодоступності, і за рахунок біодоступності у легенях.

 

Немає доказів того, що фармакокінетика комбінації обох інгредієнтів відрізняється від фармакокінетики моносубстанцій.

 

Після інгаляції іпратропію броміду та фенотеролу гідроброміду або з пропелентом HFA 134a, або в складі з фреоном (CFC) було встановлено однаковий кумулятивний нирковий кліренс через 24 години для обох інгредієнтів, тому формула із HFA 134a та традиційна формула із CFC вважаються біоеквівалентними.

 

Фенотеролу гідробромід

Частина препарату, що ковтається, головним чином метаболізується до сульфатних кон’югатів. Абсолютна біодоступність після перорального прийому низька (приблизно 1,5%).

 

Після внутрішньовенного введення частки вільного фенотеролу та кон’югованого фенотеролу досягають відповідно 15% та 27% введеної дози у добовій сечі. Після інгаляції за допомогою дозованого аерозолю БЕРОДУАЛ Н приблизно 1% інгальованої дози виводиться у формі вільного фенотеролу у добовій сечі. Відповідно до цього встановлено, що загальна системна біодоступність інгальованих доз фенотеролу гідроброміду становить 7%.

 

Кінетичні параметри, які характеризують диспозицію фенотеролу, розраховували відповідно до концентрації фенотеролу у плазмі після внутрішньовенного введення. Після внутрішньовенного введення показники «концентрація у плазмі–час» можна описати за трикамерною моделлю, де термінальний період напіввиведення становить приблизно 3 години. За цією трикамерною моделлю очікуванний об’єм розподілення фенотеролу у стабільному стані (Vdss) становить приблизно 189 л (≈ 2,7 л/кг).

 

Приблизно 40% препарату зв`язується з протеїнами плазми крові. Доклінічні дослідження на тваринах показали, що фенотерол та його метаболіти проходять крізь гематоенцефалічний бар’єр. Загальний кліренс фенотеролу становить 1,8 л/хв, а нирковий кліренс - 0,27 л/хв.

 

У дослідженні балансу екскреції загальний нирковий кліренс (2 дні) радіоактивного препарату (у т.ч. материнської сполуки та усіх метаболітів) становив 65% дози після внутрішньовенного введення, а загальний рівень радіоактивності у калі становив 14,8% дози. Після перорального прийому загальний рівень радіоактивності у сечі становив приблизно 39% дози, а загальний рівень радіоактивності у калі – 40,2% від дози упродовж 48 годин.

 

Іпратропію бромід

Кумулятивна ниркова екскреція (0-24 години) іпратропію (материнської сполуки) становила приблизно 46% від дози після внутрішньовенного введення, менше 1% після перорального прийому та приблизно 3-13% після інгаляційного застосування за допомогою дозованого інгалятора БЕРОДУАЛ Н. Спираючись на ці дані, можна стверджувати що загальна системна біодоступність після перорального та інгаляційного прийому іпратропію броміду становить за підрахунками 2% та 7-28% відповідно. Отже, частина дози іпратропію броміду, що ковтається, значно не позначаться на системному впливі.

 

Кінетичні параметри, що характеризують диспозицію іпратропію, розраховані на основі його концентрації після внутрішньовенного введення. Спостерігається швидке двофазне зниження концентрації препарату у плазмі крові. Уявний об’єм розподілення у стабільному стані (Vdss) становить приблизно 176 л (≈ 2,4 л/кг). Препарат у мінімальному обсязі (менше 20%) зв’язується з білками плазми. Доклінічні дослідження на тваринах вказують на те, що четвертинний амін іпратропій не проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр.

 

Період напіввиведення кінцевої елімінаційної фази становить приблизно 1,6 години.  Загальний кліренс іпратропію становить 2,3 л/хв, нирковий кліренс – 0,9 л/хв. Після внутрішньовенного застосування приблизно 60% дози метаболізується, вірогідно, переважно у печінці шляхом окислення.

 

У ході дослідження балансу екскреції загальний нирковий кліренс (6 днів) радіоактивного препарату (у т.ч. материнської сполуки та усіх метаболітів) становив 72,1% дози після внутрішньовенного введення, 9,3% – після перорального прийому та 3,2% – після інгаляційного застосування. Загальний рівень радіоактивності у калі становив 6,3% дози після внутрішньовенного введення, 88,5% – після перорального прийому та 69,4% – після інгаляційного застосування. Основним шляхом виведення радіоактивного препарату після внутрішньовенного введення є нирки. Період напіввиведення при елімінації радіоактивного препарату (материнської сполуки та усіх метаболітів) становить 3,6 години. Зв’язування основних метаболітів сечі з мускариновими рецепторами є незначним, і метаболіти слід вважати неефективними.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або ледь жовтувата, або ледь коричнювата рідина,  вільна від суспендованих часток.

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в недоступному для дітей місці. Захищати від прямих сонячних променів, тепла та морозу. 

 

Упаковка. По 10 мл (200 доз) у металевому балончику з дозуючим клапаном.

По 1 балончику у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина.